Тематичні матеріали Українського інституту національної пам'яті, присвячені Міжнародному дню памʼяті жертв геноциду ромів

2 серпня щороку на міжнародному рівні вшановують пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі нацисти вбили понад 4000 ромських в’язнів. Пораймос – саме такий термін прийнято використовувати на позначення геноциду ромів у нацистській Німеччині з приходом до влади Адольфа Гітлера та на території всієї Європи під час Другої світової війни.

Геноцид почався після приходу нацистів до влади з поступового ізолювання ромів та позбавлення прав. Кочовий промисел був заборонений, артисти і музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Викликане цим безробіття нацисти видавали за доказ того, що роми «не люблять працювати». Їх могли доправити до концентраційних таборів як «асоціальний елемент». Унаслідок Нюрнберзьких законів 1935 р. були заборонені шлюби між німцями і так званими «чужинцями».

«Ромська кибитка»: 23 вересня 2016 року в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» встановили монумент у вигляді закам'янілої ромської кибитки, викуваної з корабельної сталі. Вона прошита символічними кулеметними чергами. Скульптуру створив митець ромсько-польського походження Анатолій Ігнащенко. Друга назва пам'ятника — «Калі Траш» (у перекладі з циганської — «Чорний жах»)

Того ж року ромів у великих містах почали примусово переселяти в «табори для циган». В указі Кримінальної поліції Третього Райху від 8 грудня 1938 р. йшлося про необхідність «остаточного розв’язання циганського питання», яке випливає «з самої природи цієї раси».

У 1943 р. понад 22 000 ромів з Німеччини та деяких інших країн Європи були депортовані до Аушвіцу. Близько 19 300 осіб померли там від голоду, холоду, хвороб, виснаження, внаслідок медичних експериментів або ж були вбиті у газових камерах.

У ніч з 2 на 3 серпня 1944 р. останні понад 4000 ромських в’язнів, які ще залишалися в таборі, були вбиті в газових камерах Аушвіцу.

Міжнародний та Всеукраїнський Олімпійський день

Відзначення Міжнародного та Всеукраїнського Олімпійського дня — це особливий захід, який дає можливість не лише популяризувати спорт, а й виховувати дітей на олімпійських цінностях, виховувати нашу націю.

Це свято всіх, хто любить спорт – незалежно від фаху та віку.

Інформаційна кампанія з питань вступу дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України до закладів вищої освіти

Навколо вступу молоді з тимчасово окупованих територій до українських закладів освіти існує чимало міфів та побоювань. Часто вони виникають через брак інформації або дезінформацію про те, як насправді влаштовані процеси.

Дозамовлення підручника для учнів з ООП 9 клас

 

Bring Kids Back

Міністерством розвитку громад та територій України спільно з ініціативою Президента України Bring Kids Back UA та іншими партнерами проводиться інформаційна кампанія щодо вступу дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України до закладів вищої освіти.

Метою проведення зазначеної кампанії є належне інформування населення щодо подолання страхів і поширених хибних уявлень, які перешкоджають дітям та молоді виїжджати з тимчасово окупованих територій

https://docs.google.com/document/d/1btr0-09PXrzlSscTwjDl11UJda5uPVVx61wKjIQMk_c/edit?tab=t.0

Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії.

 За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року щороку 4 червня у світі відзначається Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії. Згідно з постановою Верховної Ради України від 1 червня 2021 року № 1490-ІХ 4 червня в Україні — День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Починаючи з 2014 року через військову агресію українські сім'ї та діти перебувають у постійній небезпеці, отримують травми, поранення найголовніше - втрачають життя...

За кожною цифрою статистики - обірвана мрія, недочитана казка та незіграна гра. За роки війни в Україні загинуло понад 700 дітей, 2500-поранено та понад 20000 було депортовано.

Безбар’єрність це - коли зручно всім без винятку

У межах Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року виділяють 6 напрямів безбар'єрності: фізичний, освітній, інформаційний, цифровий, суспільно-громадянський та економічний.

Фізична безбар’єрність 

Безбар’єрність – це коли ти можеш вийти здому й не боятись першого бордюру. Коли простір – не виклик, а запрошення.

Безбар’єрність – це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці. Твоє місце має бути для тебе – не лише на словах.

Інформаційна безбар’єрність

Безбар’єрність – це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова – це прояв поваги, а не спрощення.

Безбар’єрність – це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування – бо інформація має бути зрозумілою одразу.

Суспільно-громадянська безбар’єрність

Безбар’єрність – це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про “норму”. Бо сильна громада – це різна громада.

Безбар’єрність – це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш вголос, жестами чи через екран.

Усний журнал «Місія «Заповіт»

22 травня — особлива дата в національному календарі. Саме цього дня 1861 року видатний поет, пророк і символ української незламності Тарас Григорович Шевченко знайшов свій останній спочинок на Чернечій горі в Каневі. Ця подія стала не просто виконанням останньої волі митця, а символічним поверненням українського духу на рідну землю.

До цієї пам'ятної дати у 8А класі проведено усний журнал «Місія «Заповіт»: як ми повертали Кобзаря додому». Під час заходу учні обговорили довгу й тернисту дорогу траурної процесії з Санкт-Петербурга через усю Україну. Маршрут, яким везли домовину поета, став справжнім «шляхом єднання», де тисячі людей — від селян до інтелігенції — віддавали шану своєму духовному батькові.

Виховна година «Вишиванка – код нації».

Всесвітній день вишиванки традиційно припадає на третій четвер травня.

Ми одягаємо сорочку та огортаємося в її візерунки, де кожен стібок, кожна лінія не є випадковими.

Онлайн-вікторина «Мандруючи Європою»

 Віднедавна День Європи в Україні має особливе значення, оскільки тепер ми святкуємо його в один день із країнами Європейського Союзу. 

9 травня — офіційна дата в Україні (згідно з Указом Президента від 2023 року). Ця дата збігається з Днем Європи у ЄС, що підкреслює нашу єдність та спільні цінності. З цієї нагоди у 9А класі була проведена онлайн-вікторина «Мандруючи Європою».