Нарис історії освіти у Червоногригорівці.
Більшість дорослих людей пам'ятають своє дитинство переважно у зв'язку зі школою. Інколи здається , що школа всеосяжна й безконечна в часі. В усякому разі витоки освіти губляться в сивій давнині. Але все має свій початок. Так , церковно - парафіяльна школа при Григорієбогословській церкві удільного селища Красногригорівки діяла вже на початку другого десятиліття XIX ст. Викладав у цій школі місцевий священик. Існувала така школа в селищі аж до Громадянської війни.
Світська ж освіта у Красногригорівці започатковується на початку 80-х років позаминулого століття. Перша земська школа почала працювати тут у 1883 році і відрізнялася від церковнопарафіяльної більш кваліфікованим та прогресивним складом учителів, кращою й сучаснішою методикою організації навчання. В ній вивчалися Закон Божий, російська історія, географія, російська мова та література, математика. Учні отримували глибокі знання, міцні моральні устої. Утримувалася школа коштом Катеринославського повітового земства, тобто за рахунок добровільних внесків землевласників (включаючи селян) та підприємців, що входили до нього.
Мережа земських шкіл постійно зростала. На початку XX ст В селі Красногригорівка було відкрито початкову школу і друге однокпасне (термін навчання 2 роки) земське початкове училище, на додаток до вже існуючої земської школи. За архівними даними, на 1899 рік першу Красногригорівську школу відвідувало 93 хлопчики і 17 дівчаток, закінчило курс 5 хлопчиків. Другу Красногригорівську школу - 55 хлопчиків і 5 дівчаток-закінчило курс відповідно 3 та 1.Цікаво,що земство виділило школам відповідно 205 та 130 рублів. Громадою на кожну школу було витрачено по 240 рублів тобто освіта утримувалась переважно громадським коштом. Загалом же фінансування шкіл протягом року складало: І- ї Красногригорівської-445 рублів (4 рублі 04 коп. на кожного, хто відвідував школу), 2-ї Красногригорівської -370 рублів (6 рублів 16 коп. на учня). Залишається додати, що в цей період 1 кг. хліба коштував 2 копійки,1 кг. м'яса -12 коп.
Всього ж на початку XX ст. жителям села Красногригорівка, яких налічувалось понад 6 тис., освіту та культуру несли три земських та одна церковнопарафіяльна школи, товариство тверезості, земська бібліотека, читальня, фельдшерський пункт. Люди, що працювали там, не мали значних статків, але кожен по-своєму, в міру можливостей і розуміння, робив велику справу - ніс світло знань та багатства культури своєму народові.
У період 20-30 - х років минулого сторіччя радянська система освіти постійно зазнавала різноманітних реформ та новацій. Все це переживали й учні та педагоги Червоногригорівки. На жаль, архіви того часу були знищені ще у 1941 р. під час відступу Червоної Армії, а достовірних спогадів очевидців виявити важко.
Відомо, що за часів окупації у 1941-1944 рр. школа працювала. Визволення селища в лютому 1944 р. створило умови для відродження радянської системи навчання й виховання. Вже через місяць , у березні 1944 р., Червоногригорівська середня школа відновила свою діяльність. В цей час її очолював П.С. Станіславов . З 1948 р. директором школи був Грузд Сергій Михайлович, завучем Софієнко Михайло Сергійович.
У повоєнні роки в селищі діяло 4 школи : середня - по вул. Шавріна - була розташована в окремих корпусах. З початкових школи розміщувалися : по вул. Суворова (директор Марченко Василь Порфирович), по вул. Калініна ( директор Бабець Микола Кирилович) ; так звана Тимошівська школа - на межі Червоногригорівки та Марганця.
На початок 1944 – 1945 навчального року в школі налічувалось 380 учнів. З 1 вересня 1960 року, 60 учителів навчали 920 школярів.
У після воєнні роки педагогічний колектив Червоногригорівської СШ очолювали:
1944 – 1948рр. – П.С. Станіславов;
1948 – 1965 рр. – Сергій Михайлович Грузд;
1965 – 1968рр. – Іван Степанович Терещенко;
1968 – 1986 рр. – Іван Степанович Чернат;
1986 – 1995рр. – Анатолій Миколайович Козенко;
1995 – 2010 рр. – Микола Васильович Кучерявий
З 2010 року Максим Валентинович Москаленко
Школи спочатку були розміщені у хатах-мазанках, пізніше почали будувати їх приміщення з цегли. Зокрема, у 1959-1961 рр. було добудовано ще 2 корпуси середньої школи. У 40-60 - і рр. освітні заклади Червоногригорівки підпорядковувалися відділу освіти Нікопольського міськвиконкому депутатів трудящих, який довгий час очолювала Лимар Матрьона Денисівна. Значний внесок в організацію освіти в районі зробив інспектор відділу освіти Іван Іванович Скриль. Серед вчителів, що працювали в 40-х роках - Шаповал Тамара Іванівна (початкові класи), Карпенко Поліна Георгіївна (німецька мова), Ячменник Андрій Дмитрович (математика), Софієнко Сергій Михайлович (географія).
Навчання проходило у дві зміни : перша починалася о 8-00 год., друга продовжувалася з 14-00 до 21-00 год., а то й довше. Такий розпорядок шкільного життя тривав аж до побудови сучасного навчального корпусу у 1968 р. Сам навчальний процес теж був непростим. 1-2 підручники на клас, відсутність зошитів, олівців, ручок і чорнила, перебої з електрикою - ось реалії післявоєнного навчання. Переростки в класах, тіснота приміщень (до 1948 р. уроки проводилися навіть у приміщенні закритої владою церкви) - все це не могло стримати потяг молоді до знань.
Були й інші обставини, що дуже утруднювали одержання освіти. Так, аж до кінця 50-х років минулого століття безкоштовною була лише семирічна освіта. Учні ж 8-10 -х класів мусили сплачувати щомісяця за освіту до 120 карбованців. Стільки ж на «чорному ринку» під час голоду 1946-1947 рр. коштував буханець хліба, а бухгалтер споживспілки за місяць отримував 600 карбованців.
Але, незважаючи на труднощі, у 1949 році відбувся перший післявоєнний випуск. Серед випускників - добре відома жителям селища майбутній лікар-терапевт Стегнієнко Марія Яківна. Наступного року школу закінчило 9 випускників. Екзамени на атестат зрілості вони складали в Нікополі, у СШ № 10 (біля стадіону «Трубнік»), тому доводилося добиратися або звечора, або пішки з раннього ранку. По дорозі ще й білети повторювали. Наступним випускникам було не набагато легше.
50-і роки у Червоногригорівській СШ починають свій трудовий шлях :
- Марченко Поліна Степанівна
- Ганноченко Марія Антонівна
- Чорна Ганна Якимівна
- ГІукаш Марія Семенівна
- Герасимова Любов Пилипівна
- Воронов Федір Пилипович
- Терлецька Ольга Нафанаїлівна
- Тупицька Лідія Костянтинівна
- Лисиченко Надія Клавдіївна
- Малий Федір Васильович
3 1965р. по 1968 р. директором Червоногригорівської СШ був Терещенко Іван Степанович.
Школа - новобудова була заповітною мрією не лише вчителів та учнів, а й усіх мешканців селища. І ця мрія здійснилася восени 1968 року. Саме тоді педагогічний колектив очолив Чернат Іван Степанович.
На цій посаді він перебував до 1986 р. й назавжди залишився в пам'яті учнів, колег та односельців як розумний, далекоглядний, вольовий і водночас чуйний, вимогливий і людяний керівник. Саме в цей період, в середині 70-х років Червоногригорівська СШ налічувала понад 900 учнів, з якими працювало понад 60 вчителів.
Нині колектив Червоногригорівської ЗОШ налічує понад 500 учнів і близько 50 вчителів. Напрямок її роботи : «Формування інтересу до творчої діяльності через естетичне та фізичне виховання учнів з урахуванням їх індивідуальних здібностей». Школа по праву займає одне з провідних місць не лише в Нікопольському районі, а й у Дніпропетровській області. При цьому перед нею незмінним залишається головне завдання - готувати до самостійного життя достойних громадян України.
Немає коментарів:
Дописати коментар