Мужність, що стала легендою! Не люди, а сталеві нерви!

День кіборгів, який щороку відзначається 16 січня, є днем пам’яті та вшанування мужності захисників Донецького аеропорту — воїнів, чия стійкість і сила духу стали символом незламності українського народу.

Саме цій події була присвячена година історичної пам’яті у 10 класі (класний керівник Курлянська Н.М.) «Мужність, що стала легендою!Не люди, а сталеві нерви!»

Година пам’яті пройшла в атмосфері глибокої зосередженості та поваги до подвигу кіборгів. Здобувачі освіти занурилися в події новітньої історії України, осмислюючи силу людського духу, що виявилася сильнішою за бетон і вогонь війни.

Під час заходу десятикласники досліджували історію походження слова «кіборг», аналізували, як технічний термін перетворився на живий символ незламності українських воїнів. Через роботу з історичними фактами, цитатами захисників, фотоматеріалами діти намагалися зрозуміти, що стоїть за цим словом — біль, відповідальність, побратимство і любов до України.

Емоційним центром став перегляд відеоматеріалів, присвячених обороні Донецького аеропорту. Побачене викликало щирі переживання та стало підґрунтям для обговорення, рефлексії та обміну власними думками.

Окрему увагу під час спілкування було приділено тому, що подвиг українських кіборгів увічнений у сучасному українському кіномистецтві та літературі. Діти ознайомилися з інформацією про художні та документальні фільми, зокрема фільми «Кіборги» та «Аеропорт», книгу «АД – 242. Історія мужності, братерства і самопожертви» та обговорили роль мистецтва у збереженні історичної пам’яті й формуванні свідомої громадянської позиції.

Завершився захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих захисників Донецького аеропорту.

Хвилина мовчання до Дня кіборгів — це не просто тиша. Це мить, у якій стискається серце і завмирає подих. У цій тиші — гуркіт вибухів Донецького аеропорту, холод бетонних стін і неймовірна сила духу тих, кого неможливо було зламати. Тих, хто тримався не за наказом, а за Україну.

Ми мовчимо, бо слів замало. Бо жодне слово не передасть, якою ціною вони стояли. У цій хвилині — наша вдячність, наш біль і наша пам’ять. Кіборги не впали — вони стали. Стали символом незламності, доказом того, що український дух міцніший за бетон і сталь.

Схилімо голови. Збережімо тишу. І понесімо цю пам’ять далі — у своїх вчинках, у своїй єдності, у вірі в Перемогу.