23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
2
серпня міжнародна спільнота вшановує Міжнародний день голокосту ромів – День
пам’яті жертв нацистського геноциду ромського народу під час Другої світової
війни. Цього дня – 80-ті роковини жахливого злочину проти людяності, який
забрав життя сотень тисяч ромів.
Відповідно до указу Президента України Володимира Зеленського від 24 серпня 2021 року Україна та її мужній народ відзначатиме важливу подію – День української державності.
З 2024 року подія буде відзначатися щорічно 15 липня. Законопроект №9431 було підтримано Верховною Радою України, відповідно до якого День Української Державності переноситься з 28 липня на 15 липня, щоб він збігався із вшануванням князя Київського Володимира Великого, в контексті “відмови від російської спадщини”:
День української державності української державності – це змістовний і важливий день для всіх українців. Цей день призначений для того, щоб подякувати Богу за нашу державу, за нашу історію і за наші традиції. У цей день ми також відзначаємо всі видатні досягнення України та українців.
Українська державність – це наша спільна історія. Ми розвивалися разом, боролися за нашу державу і досягли багатьох видатних досягнень. Українська державність – це наше спільне майбутнє. Ми прагнемо до того, щоб жити в цілісній та сильній державі, яка буде захищати наші інтереси і права.
Рік у рік на побутові потреби витрачається все велика частка електроенергії, газу, тепла, води; у величезних масштабах росте застосування побутової електрифікованої техніки. Збільшення тарифів на енергоносії, наштовхує кожного споживача почати ефективно використовувати, заощаджувати та раціонально розподіляти енергетичні ресурси – воду, природний газ, електроенергію та теплову енергію.
Усі заходи, які може здійснити громадянин для покращення власного побуту за нових умов, можна розділити на чотири напрями:
1. Заощадження ресурсів: води, електроенергії, газу, тепла тощо;
2. Утеплення приміщення;
3. Встановлення приладів обліку;
4. Перехід на більш сучасні, енергозберігаючі та альтернативні джерела енергії та системи комунікацій.
